Виїхали ми автобусом у суботу о 6:00 ранку. А по дорозі підбирали інших паломників. На кордоні провели кілька годин, через що наше перебування в Ярославі довелося прискорити, але нам все одно вдалося відвідати Санктуарій Матері Божої Скорботної та костел св. Миколая і Станіслава єпископа (колишній храмово-монастирський комплекс сестер-бенедиктинок). У ярославському абатстві ми також відвідали «Чорну каплицю» та випили кави.

     У другій половині дня ми дісталися до Кракова. Будучи дуже голодними, ми спершу пішли до ресторану, щоб щось поїсти, а потім до крамничок, щоб купити сувеніри (вечором вони вже були б зачинені).

     Пізніше ми пішли до монастирської каплиці, де знаходиться Образ Ісуса Милосердного та реліквії святої сестри Фаустини Ковальської. По дорозі ми зупинилися, щоб подивитись на її келію (кімнату, в якій вона жила).

     Далі ми вирушили до Санктуарію св. Івана Павла II, де спочатку взяли участь у Святій Месі, яку відслужив о. Гжегож. Потім оглянули прекрасні каплиці нижнього храму, а згодом — не менш величний верхній храм, де, зокрема, у бічній каплиці зберігається автентична сутана св. Івана Павла II, заплямована кров’ю в день замаху на його життя.

     Коли вже почало сутеніти, ми повернулися до Базиліки Божого Милосердя, де о 21:00 розпочалося нічне чування. У храмі, заповненому натовпом паломників, також можна було  висповідатися, але для цього довелося стояти у довгій черзі. Опівночі ми взяли участь в урочистій Святій Месі яку очолював єпископ Януш Мастальський. З 2:00 до 5:00 тривала друга частина чування та духовної боротьби, а також боротьби зі сном.

    Після завершення перебування в Лагєвніках ми поїхали автострадою до Кальварії Пацлавської. По дорозі ми зупинилися в McDonald's « Магдональсі» у Перемишлі, щоб щось з'їсти. Близько 10:00 ми прибули до Санктуарію Страстей Господніх і Матері Божої Кальварійської, де нас радо зустрів і розповів про це святе місце о. Гжегож Зомбек.

     Після молитви в пацлавській базиліці перед іконою Матері Божої та біля могили слуги Божого Венантія Катаржинця ми вирушили до кордону в Мальховіце. Кордон був абсолютно порожнім. Жодної машини, але ми все одно відстояли свій час. Митники, мабуть, святкували Великдень — у повітрі відчувалися святкові аромати.

    Перетнувши кордон, ми поїхали до Санктуарію Матері Божої Провидіння в Нижанковичах. Там о. Гжегож відправив Святу Месу, після якої опікун цього місця — о. Гжегож Кіда — розповів нам про діяльність та чудеса Матері Божої «Плачучої».

     Після молитви в Нижанковичах, втомлені, але щасливі, ми вирушили в бік Золочева, куди прибули близько 18:00.

     Дякуємо Милосердному Ісусу та Його Матері за цей прекрасний і щасливий час паломництва. Сподіваємося, що й у наступному році нам також вдасться поїхати до столиці Божого Милосердя.

     Організатори.